Нічого дивного: дослідження кажуть, що без діла може лежати до половини всього взуття, яке в тебе є. Тобто, це не випадковість – це тенденція. І ми, здається, знаємо, що із цим робити.
Чому ми купуємо взуття та не носимо?
Маркетологи знають просте, але досі працююче правило: ми купуємо не речі, а наш образ у цих речах. Не йогурт, а здорове травлення. Не сертифікат у спортзал, а підтягнуту фігуру. Не помаду, а побачення із чоловіком мрії.
І коли ти вибираєш взуття, ти бачиш не конкретну пару, ти бачиш себе у цих туфлях / кросівках / угах. Як ти підписуватимеш важливий контракт, або як ліпитимеш сніговика разом із сім'єю. Цей образ «майбутньої тебе» такий привабливий, що ти вже не думаєш, з чим тобі носити і чи потрібна тобі ця пара взагалі.
Не купуй для «майбутньої себе»!
Перший крок - зрозуміти, що живеш ти тут і зараз. Майбутнє не настало, та й хто може точно сказати, що на нас чекає? Тому немає сенсу орієнтуватися на розпливчасті мрії та незрозумілі очікування. Купуючи для «майбутньої себе», ти забуваєш про себе нинішню – таку, якою ти є.
Яким би спокусливим був образ, який малює тобі уяву, він нереальний. Самі собою босоніжки не перенесуть тебе на море, а чоботи – в засніжені гори. А ось шансів, що ти їх так і не вдягнеш, дедалі більше. Тому що це потребує конкретних кроків, а з цим у більшості починаються проблеми.
Як купувати менше, але носити більше?
Є одна проста порада - спочатку зроби хоча б маленький крок у напрямку мрії. Сходи у спортзал у старих кросівках. Зустрінься із симпатичним хлопцем у туфлях, у яких ти ходиш на роботу. Вирушай у подорож у старих черевиках. І тільки коли ти зрозумієш, чи варто тобі брати нову пару, чи вона тобі не потрібна, приймай рішення про покупку.
Це дуже простий, але дієвий механізм. Починаючи з покупки, ми посилаємо сигнал мозку, що вже почали рух і можна розслабитися, а це не так. А розпочавши зі справжніх дій, ми отримуємо зворотний зв'язок – ми можемо зробити це частиною свого життя чи ні.
Тому спочатку почни робити хоч щось для «майбутньої себе», і лише потім підбирай під це речі - або відмовся від зайвої покупки.
І ні, не розноситься
Є ще одна причина, чому взуття осідає в глибині шафи – воно просто не підходить. Злегка тисне. Трохи натирає. Підйом трохи не лежить. Каблук злегка зависокий.
Якщо це про тебе – просто запам'ятай, що не можна купувати те, що тобі не підходить. Навіть якщо зовсім трохи. Навіть якщо ти впевнена, що зможеш розносити чи звикнути. Взуття приймає на себе всю вагу тіла, і якщо є найменший дискомфорт, він лише посилюватиметься. Тому кажи «Ні» всьому, що не підходить.
А що робити із взуттям, яке лежить мертвим вантажем?
Для початку проведи ревізію та приміряй все що є. Якщо пара підходить – спробуй вписати її у свої образи та стиль життя. Якщо ж є незручність, ти гадки не маєш, куди і з чим одягти, то сміливо позбувайся.
Невідповідне взуття можна віддати безкоштовно – на свопі, через тематичні групи, просто знайомим чи на благодійність. Тим більше, якщо воно не ношене. А можна навіть продати через ресейл-платформи та повернути хоча б частину витрачених грошей.
Звичайно, час від часу спонтанні покупки відбуватимуться. Дещо з них стане улюбленим, а інші витримають лише пару виходів у світ. Але головне – ти не шкодуватимеш про витрачені гроші та можливості, які так і не трапилися.